Віктор Дега – шанований хірург-ортопед, автор унікальної реабілітаційної концепції. Ця людина зробила великий внесок у розвиток медицини та запровадила в ній низку інновацій. Детальніше про його життя та працю поговоримо на ipoznan.net.
Дитинство, складна юність
Віктор народився 7 грудня 1896 року в Познані. Свою початкову освіту він розпочав у Познанській гімназії Святої Марії Магдалини, але з початком Першої світової війни його навчання було перервано. У 1915 році Дега поповнив ряди німецької армії й ніс службу до 1918 року. Віктор брав активну участь у Великопольському повстанні, а потім вступив до польської армії. Незважаючи ні на що, він успішно склав іспити на атестат зрілості в 1919 році. Незабаром юнак почав вивчати медицину в Берлінському університеті й продовжив у Варшавському університеті. У 1922 році він перевівся на медичний факультет Познанського університету, де вивчав ортопедію і в 1924 році здобув ступінь доктора медичних наук.
Після закінчення закладу вищої освіти він почав працювати в ортопедичній клініці Познанського університету. З роками Дега розширював свої знання і досвід в різних європейських країнах, продовжуючи при цьому активно брати участь в житті академічної спільноти Познані. Отримавши стипендію, він зміг в 1925-1926 роках навчатися в сучасних на той момент ортопедичних центрах Ліона, Парижа. Повернувшись у 1926 році як асистент, він почав викладати лікувальну гімнастику і масаж в межах фізкультури для студентів Познанського університету. У 1927 році він знову відправився в закордонну наукову поїздку. Цього разу провів кілька місяців у Болоньї, в знаменитому Instituto Ortopedio Rizzolli.
Успішний лікар-ортопед
У 1928 році Дега очолив Спортивно-медичну клініку в Познані, а три роки по тому став головним лікарем Poznańskiego Zakładu Ortopedycznego im. B. S. Gąsiorowskiego. У 1931 році, зібравши необхідні кошти, він відправився в наукову поїздку за кордон з метою ознайомитися з основами шведської гімнастики й перевірити можливості її використання в реабілітації опорно-рухового апарату у професора Патріка Гаглундема в Стокгольмі. Використовуючи отримані знання і досвід на основі дисертації «Badania z dziedziny etiologii i patogenezy wrodzonego zwichnięcia biodra», в 1933 році Дега здобув науковий ступінь доктора наук. У тому ж році він організував у загальноосвітніх школах Познані перші в Польщі курси лікувальної та корекційної гімнастики для дітей з порушеннями постави. З 1933 року по 1939 рік він читав лекції з ортопедії та травматології на медичному факультеті Познанського університету.
У 1937 році Віктор став завідувачем ортопедичного відділення Воєводського госпіталю в Бидгощі. Свою посаду він обіймав до мобілізації в 1939 році. У званні капітана Дега взяв участь у вересневій кампанії. Поранений у битві під Кутно, він потрапив у полон до німців. У квітні 1940 року після звільнення з табору Віктора призначили завідувачем відділення дитячої хірургії в лікарні імені Короля і Марії у Варшаві. Його вступ на посаду якраз збігся з Варшавським повстанням, під час якого він виконував хірургічні маніпуляції постраждалим учасникам повстання.
Новаторська програма реабілітації
Після закінчення Другої світової війни Дега повернувся до Познані. У грудні 1945 року йому доручили керівництво кафедрою і клінікою ортопедії відновлювального університету, одночасно надавши звання доцента. У 1956 році Віктор став професором. У країні, де на той момент було дуже багато інвалідів і хворих, він створив комплексну програму, спрямовану на допомогу пацієнтам з постійними порушеннями функцій опорно-рухового апарату. Зовсім не дивно, що центр у Познані здобув популярність у всій Польщі. У цей період авторитет Віктора Деги став настільки позитивним, що в 1960 році на його прохання було прийнято рішення про створення Познанської медичної академії кафедри реабілітаційної медицини – першого подібного навчального закладу у світі.
Розроблена і постійно модифікована програма реабілітації Деги була прийнята як загальна модель Європейською делегацією ВООЗ у 1970 році. Вона ґрунтувалася на чотирьох постійних принципах:
- Універсальність – реабілітація застосовується до всіх станів і повинна охоплювати всі вікові групи пацієнтів.
- Рання реабілітаційна терапія – підбір відповідних вправ для кожного пацієнта як до планованої операції, так і максимально швидка реабілітація після процедури (перша серія вправ виконувалася ще в ліжку, які поділялися на: дихальні, ізометричні, пасивні, допоміжні та активні).
- Комплексність – використання, серед іншого, кінезіотерапії, фізіотерапії, ерготерапії та психологічної підтримки на всіх етапах у випадку дітей та підлітків.
- Наступність – реабілітація проводилася безперервно, коригуючи її хід лише залежно від змін стану здоров’я пацієнта.
Ці новаторські рішення принесли Віктору велике визнання і популярність. Саме для практичної реалізації програми в Ортопедичній клініці Познанського медичного університету створили відділення терапевтичної реабілітації.
За всю свою успішну кар’єру Дега був членом багатьох установ, а саме Польської академії наук, почесним доктором медичних академій у Познані та інших польських містах. У 1959-1962 роках він обіймав посаду ректора Познанської медичної академії.
Помер шанований лікар 16 лютого 1955 року.