Протягом століть Багатопрофільна міська лікарня ім. Юзефа Струшя в Познані пройшла шлях від скромних початків до сучасного і добре обладнаного медичного закладу, пише сайт ipoznan.net. Її багата історія є прикладом стійкості, відданості та прагнення до досконалості в галузі охорони здоров’я.
Скромний початок у 19 столітті
Початки Багатопрофільної міської лікарні ім. Юзефа Струшя можна простежити в 19 столітті, коли вона вперше працювала в досить примітивних приміщеннях в районах Щрудкі і Хвалішево. Пізніше лікарня переїхала на площу Новий ринок, яка тепер відома як площа Колегіацького. Однак перші роки діяльності характеризувалися жахливими житловими та санітарними умовами. Шпиталь потерпав від нестачі місця і не мав необхідних медичних та господарських приміщень.
Розширення та модернізація
У 1854 році лікарня знайшла новий дім у дворовому крилі монастиря Терезок на вулиці Шкільній, а в 1878 розпочався проєкт з розширення. До 1881 року довгий корпус з коридорами, палатами для пацієнтів та приміщеннями для медичного персоналу було завершено. Він був розрахований на 195 ліжок для пацієнтів і мав найновіше медичне обладнання. Однак незабаром ця місткість стала недостатньою, що призвело до подальшого розширення у 1898-1902 роках.
Лікарня також придбала віллу родини Цегельських, яка була перетворена на дитяче відділення, а сад перетворився на лікарняний парк. Крім того, у 1880 році королівська прусська влада надала дозвіл на створення домашньої аптеки на території шпиталю.
Співпраця з Познанським університетом
Після Першої світової війни Багатопрофільна міська лікарня ім. Юзефа Струшя розпочала значну співпрацю з Познанським університетом, сприяючи створенню медичного факультету. Лікарня відіграла вирішальну роль у цій справі, розмістивши у себе три університетські клініки: внутрішню, шкірно-венерологічну, хірургічну, а згодом і психіатричну.
Щоб відповідати цим академічним обов’язкам, лікарня знову розширила свої приміщення. З’явилися лекційні аудиторії, лабораторії та господарські будівлі для розведення тварин в експериментальних цілях. Операційні були модернізовані відповідно до сучасних хірургічних стандартів. Ця співпраця допомогла інтегрувати практичні та наукові завдання в діяльність лікарні.
Випробування під час Другої світової війни
У перші дні Другої світової війни лікарня продовжувала приймати пацієнтів, попри обмежені ресурси та персонал. Багато лікарів були призвані на військову службу, але вони залишалися відданими своїй місії. Навіть під час повітряних нальотів і негоди персонал шпиталю невтомно працював, надаючи допомогу пораненим. Польські лікарі та монахині були заарештовані та депортовані німцями, але шпиталь продовжував працювати з німецькими лікарями та медсестрами.
З розвитком війни перед шпиталем постали нові виклики, але навіть попри ці труднощі лікарня продовжувала розширювати свої приміщення.
Повоєнна відбудова та зростання
Після війни міська лікарня була на 65% зруйнована внаслідок бойових дій, а будівлі та майно розграбовані. Однак лікарня почала відновлюватися після звільнення. Було відкрито хірургічне, терапевтичне та інфекційне відділення, що вдихнуло нове життя в заклад.
Протягом наступних десятиліть лікарня продовжувала розвиватися, додаючи нові відділення, модернізуючи матеріально-технічну базу та розширюючи свої можливості. Було створено дитяче відділення, урологічне відділення та численні амбулаторії, щоб краще задовольнити медичні потреби громади.
Зараз Багатопрофільна міська лікарня ім. Юзефа Струшя продовжує демонструвати відданість та стійкість її працівників протягом усієї своєї багаторічної історії.