У нашому світі людство щодня користується послугами міських аптек, купує важливі медикаменти для лікування або особливі препарати. У багатьох містах аптеки розташовані буквально на кожному кроці, й в кожній з них можна придбати необхідні ліки, косметику для догляду та навіть деякі товари для дітей (наприклад, солодощі для найменших і так далі), пише ipoznan.net.
Звичайно так було далеко не завжди. Кілька століть тому аптеки були справжньою розкішшю для міста, а медикаменти, яких була обмежена кількість, коштували чималих грошей. Якими були перші аптеки у Познані? Хто мав право у них працювати? Що продавали у перших міських аптеках?
Перші аптеки у Познані
Наскільки відомо, перші згадки про познанські аптеки почалися з 1446 року. Приблизно з цього часу, тобто з XV століття познанці дізналися, що це таке і для чого.
Аптеки XV-XVI століть розташовувалися найчастіше на старій ринковій площі. В місті їх налічувалося вже кілька.
Згодом через те, що у місті були різні зміни та поява нової влади, робота багатьох закладів (включаючи аптек) була змінена. Однак, навіть у найскладніші часи аптеки залишалися дуже престижними та елітними закладами в місті.
Познанські аптеки можна було відрізнити від інших будівель з першого погляду, адже виглядали вони дуже красиво та ефектно. У багатьох уже на той час були свої унікальні назви, символи та емблеми, а також усі необхідні документи на випадок перевірок тощо.
Сама професія аптекаря (так її називали за старих часів) також вважалася дуже престижною, а такі люди завжди були шановними членами суспільства. А все тому, що простих людей із вулиці до аптеки не наймали.
Дуже часто аптеки передавалися спадкоємцям у покоління, як сімейна справа, тому дітей, особливо хлопчиків, вже з дитинства навчали працювати в аптеках, орієнтуватися в медикаментах й знати, за яких недуг вони застосовуються.
А ось дітям із простих сімей влаштуватися в аптеку було набагато складніше, принаймні у польських містах. Їм треба було кілька років буквально жити в аптеках (харчування та спальне місце надавалося), допомагаючи аптекарю, а паралельно навчатися й готуватися до іспиту. Майбутньому фармацевту потрібно було вивчити спочатку латину за допомогою латинсько-польського словника, а якщо пощастило роздобути книгу, то процес навчання просувався швидше. Через кілька років помічник складав іспит та отримував посаду заступника аптекаря або фармацевта.
Отримати дозвіл на відкриття власної аптеки можна було після успішного складання іспиту. Цей дозвіл називався емансипацією (лат. emancipatio).
До нашого часу в Познані збереглися дві аптеки, які працюють дуже тривалий час. Вони мають звання найдавніших та найшанованіших аптек у місті. Одна з них – це аптека „Pod Białym Orłem” («Під Білим Орлом»), яка відкрита ще з 1493 року. Нею володіло безліч познанських сімей, які передавали справу у спадок й неодноразово продавали аптеку. Вона знаходиться на площі Старий ринок.
Друга аптека, яка збереглася до наших днів, називається „Pod Złotym Lwem” («Під Золотим Левом») й згадується в джерелах з 1710 року.
Що раніше можна було купити в аптеці
У перших аптеках, які з’явилися в Познані в XV столітті можна було придбати різні трави, коріння, харчові продукти та деякі прянощі. У ті часи, як таких лікарських препаратів не було, та й медицина була досить простою та маловивченою.
Ближче до XVII століття в аптеках вже з’являлося більше хімічної сировини, аніж трав. На полицях можна було побачити медовий купорос, ртуть, золото тощо. Це активно купували та застосовували познанці, які вірили в лікувальні властивості цих баночок.
Також в аптеках продавали товари повсякденного попиту: косметику, канцелярське приладдя, парфумерію, предмети особистої гігієни (наприклад, зубні щітки) і таке інше.
Великою популярністю користувалися такі продукти, як кава (вважалося, що вона зміцнює та прояснює розум), тютюн (для профілактики чуми або зняття болю).
У ХVІІІ столітті польські міста, включаючи Познань, змушені були підлаштуватися під нові закони, які стосувалися й аптечного бізнесу. Кількість аптек активно скорочувалася, але на ринку залишалися лише одиниці. Це були ті аптеки, якими володіли багаті та шляхетні громадяни Польщі. І хоч аптек справді поменшало, зате з роками їх асортимент ставав дедалі якіснішим та різноманітнішим, а на полицях з’являлися справді медикаментозні препарати.
