Для кожної людини спорт займає своє місце в житті: хтось повністю пов’язує з цим своє життя, обираючи шлях спортсмена, комусь хочеться займатися спортом для підтримання здоров’я та гарного тіла, а деякі взагалі не мають нічого спільного з фізичною активністю, пише ipoznan.net.
Влада міста робить спроби залучити людей до фізичних активностей, розміщуючи спортивні майданчики, стадіони, вуличні тренажери, довгі стежки для бігу — і це все безкоштовно. Ну і звичайно, сучасний світ не потребує спортивних залів — їх цілком достатня кількість принаймні у великих містах.
Коли виникла зацікавленість до спорту в познанців? Для кого в Познані спорт став головним заняттям у житті?
Поява спорту в Познані
Перші згадки про спорт у Познані датуються 1839 роком. Саме в цей час у місті створили перший кінний клуб. Він був неофіційним, а входила до нього, лише міська еліта.
Любителі верхової їзди влаштовували стрибки: у Познані швидко прижилося це заняття і вже 1942 року було створено офіційний Жокей-клуб. Броніслав Домбровський став засновником спортивного клубу — першого у всій Польщі.
Наступне спортивне захоплення місцевих жителів — виступ артистів у цирках і спортивних команд: влаштовувалися поєдинки, а глядачі могли зробити ставки.
У 1871 Познань дізнається про існування велосипедів. Вони швидко почали набирати популярності, що вело за собою масштабну появу різних велосипедних клубів та товариств. Серед усіх явно вирізнявся Перший жіночий велосипедний клуб у Познані.
На початку XX століття набув популярності футбол: порівняно бюджетний різновид спорту, для гри був потрібен тільки м’яч і необхідна кількість людей у команді. Один за одним у Познані почали з’являтися спортивні клуби: «Вікторія», «Пізнання», «Уніон», «Варта», «Нормандія», «Спарта» та інші.
Великим відкриттям для познанців став екскурсійний та альпійський туризм. На гірських стежках знаходили натхнення багато польських художників та поетів. Познань стало тим містом, де можна було потрапити на екскурсію та побувати в горах: це забезпечувало перше туристичне товариство «Бескід».
Про познанських спортсменів
Напевно, є люди, які вважають, що кар’єра спортсмена дуже легка. «Що ж тут складного, просто відвідувати тренування та сфокусуватися на одному напряму?», — скажете ви.
Однак, кар’єра у світі спорту — кропітка, важка й регулярна праця, яка потребує витривалості, боротьби з лінощами. Це світ конкуренції та виживання, де найчастіше, кожен сам за себе й тільки від самої людини залежить її успіх. Охочих стати світовими спортсменами — багато, але чомусь досягають бажаного тільки одиниці.
Познань не славиться всесвітньо відомими спортсменами, що шокували досягненнями, але й у цьому місті є талановиті люди, що здатні скласти конкуренцію в спорті.
У місті популярні такі різновиди спорту: футбол, волейбол, баскетбол, хокей, художня гімнастика, синхронне плавання та лакрос.
Хочеться зупинитися на деяких спортсменах та познайомитися з ними ближче.
Ірина Архангельська
Волейболістка Ірина Архангельська, хоч і родом із Росії, має польське громадянство. Народилася 1965 року в Ташкенті.
Уперше почала грати у волейбол у Ташкенті — в автомобільному клубі, після чого стала виступати в Польщі. Жінка грає в польській волейбольній команді, бувши ще й капітаном. Багато років грала в Познані. Бравши участь у команді, неодноразово займала перші та призові місця в різних чемпіонатах, а з 2011 року стала тренером-гравцем.
Ірина була гравцем польського жіночого волейбольного клубу «Пила» у 2013 році, після того, як клуб розірвав контракт з однією з його учасниць. Архангельська полюбила місто Познань та розповідала, що ідеальне життя для неї — залишитися в Познані після завершення спортивної кар’єри та викладати в Познанському університеті. Жінка пов’язала своє життя з російським баскетболістом Миколою Танасейчуком і має доньку.
Войцех Ліпонський
Польський спортсмен, олімпієць та професор-філолог. Народився 1942 року в місті Соснівці. З юних літ займався легкою атлетикою.
Брав участь у польських естафетах, встановлюючи нові польські рекорди, посів друге місце в Кубку Європи (1965 рік) та в Олімпійських іграх у Токіо (1964 рік), був хорошим бігуном і в 1966 році встановив новий рекорд: за 400 метрів — 46,9 сек.
Працюючи над докторською дисертацією, він присвятив її асоціаціям спорту та літератури, після чого його визнали олімпійським експертом.
Через роки Войцех переїхав до Познані й став викладати у ВНЗ. Став професором в університеті імені Адама Міцкевича в Познані, після чого в Академії фізичного виховання. Крім цього він встигав викладати в інших університетах, читаючи лекції, а також працював редактором у спортивних польських журналах.
Познань добре знайома з Ліпонським, адже він побував всюди: редактор журналу, професор в університеті, член Познанського спортивного товариства, автор познанських журналів, володар премій та нагород.
Шимон Зюлковський
Шимон народився 1976 року в Познані й у свої роки заслужив знання польського спортсмена, тренера, олімпійського чемпіона, метальника молота та чемпіона світу.
Він виріс у спортивній сім’ї, тому вирішив своє життя пов’язати зі спортом. Брав участь у багатьох Олімпійських іграх у різних країнах, став одним із найкращих серед метальників молота (спортсмен, що займається метанням спеціального снаряда – молота).
У 2001 році взяв участь в опитуванні Європейської асоціації національної легкоатлетичної федерації на звання найкращого спортсмена Європи та посів восьме місце.
Став володарем багатьох орденів, звань, нагород, премій та призів: наприклад, Лицарський хрест у 2000 році, Офіцерський хрест у 2009 році, здобув звання найкращого польського молотника 1919–2019 років (цілого століття).
2016 року завершив свою спортивну кар’єру, але 2020 року став тренувати спортсменів-метальників.
Адріана Шустак
Познанська спортсменка 1996 року народження, що спеціалізується на потрійних стрибках.
З 2019 року стала чемпіонкою Польщі з потрійного стрибка, а з 2021 року — потрійного стрибка та стрибка завдовжки.
Була володаркою золотих та срібних призів Польщі та вважається найкращим стрибуном у своїй країні.
Познанські волейболістки
Домініка Голець — польська волейболістка, яка була членом Познанського волейбольного клубу. Представляла свою країну, як гравець на середній позиції на початку 2000-х років. Стала володаркою трьох медалей на Універсіадах: золото в Бангкоку, срібло в Ізмірі та бронза в Белграді. 2013 року, зігравши кілька матчів, оголосила всім про завершення кар’єри волейболістки.
Алісія Малиновська — волейболістка з позицією нападника. Закінчила Школу спортивного чемпіонату та потрапила до складу збірної Польщі. У 1999 році здобула золоту медаль у Європейській юнацькій Олімпіаді, а у 2000 роках перейшла до польської жіночої волейбольної команди в Познані (ця команда є частиною Познанського клубу «АЗС АВФ Познань»).
2004 року здобула звання академічної чемпіонки Європи. З 2008 по 2010 роки (включно) пішла в декретну відпустку, після чого повернулася до волейбольної команди.
Ольга Овчиннікова — волейболістка з польським громадянством, яка представляє Польщу та Білорусь. Народилася в польському місті Гродно в 1971 році. У 2002 році вступила до команди «АЗС АВФ Познань» (як і Алісія Малиновська) і грала в складі один рік, після чого пішла. У 2008 році знову повернулася до Познанської команди, але знову затрималася на рік. Разом зі своєю командою посідала призові місця на чемпіонатах Польщі. Її дочка Ірина пішла стопами матері та стала волейболісткою.
