Познань – місто, яке є гордою столицею регіону та воєводства. Його історичне значення підкреслюється тим, що воно є ключовим пунктом на Шляху П’ястів – дорозі, що переплітається з багатою польською історією. У самому центрі міста, на горі, розташований герцогський, а згодом королівський замок, який є свідком багатовікової польської історії, пише сайт ipoznan.net.
Фундамент в легенді: Князь Пшемисл II і Лудгарда
Заснування замку в 13 столітті збігається з правлінням князя Пшемисла II. Легенди переплітаються з його заснуванням, зокрема, трагічна історія про Людгарду, дружину Пшемисла. Початкові споруди, зосереджені в південно-західній частині гори, складалися з грізної вежі, з’єднаної з мурами по периметру. Верхні поверхи вежі, ймовірно, слугували житловими приміщеннями, до яких можна було потрапити через надземний вхід, що відображає архітектурну мудрість того часу.
Королівська пишність і церемонії
Коли Познань процвітала, королівський замок став свідком епохи величі. Казимир Великий залишив незгладимий слід, добудувавши житлову вежу та головну замкову будівлю. В останньому відбувалися королівські церемонії, зокрема, знаменна зустріч Казимира Великого з королем Іоанном Люксембурзьким у 1337 році та коронація Аделаїди Гессенської у 1341 році. Замок відлунював кроками Ладислава Ягайла, королеви Ядвіги, Казимира Ягеллона та Яна Ольбрахта, що підкреслювало його статус як омріяної резиденції влади.
Від руїн до архітектурної елегантності
16 століття принесло королівському замку як тріумф, так і нещастя. Попри записи про його напівзруйнований стан, генеральний староста Лукаш Горка ініціював реставрацію, перш ніж сталася трагедія у вигляді спустошливої пожежі 1536 року. Анджей Горка, не розгубившись, взявся за грандіозну відбудову між 1536 і 1551 роками. Результатом став цегляний шедевр – триповерхова споруда, увінчана поперечними дахами та ступеневими фронтонами, що випромінює ренесансну елегантність. Фасад замку прикрашали аркові комунікаційні ґанки, які додавали архітектурної пишноти.
Шведський потоп і відродження
Шведський потоп ознаменував собою неспокійну сторінку в історії замку, який зазнав артилерійських обстрілів. Попри подальший ремонт і прийом знатних гостей, таких як дочка Яна ІІІ Собеського у 1694 році, Північна війна завдала фатального удару. Російські та саксонські війська залишили замок у руїнах, нещаслива доля якого була закріплена закінченням війни. Однак відгомін колишньої слави залишився у шляхетській в’язниці, яка діяла до остаточного занепаду вежі.
Відродження з попелу: 18 століття до сьогодення
У 18 столітті відбулися спроби омолодження вежі: у реконструйованих частинах розмістили архів та міський суд. У 1783 році на північних руїнах з’явилася нова будівля архіву, де зараз знаходиться Музей прикладного мистецтва. Попри те, що замок виживав у різних ролях, його найгірша сторінка історії настала під час Другої світової війни, коли він перетворився на обвуглені рештки. Наступні десятиліття стали свідками ретельної реставрації крила Рачинських та королівської кухні у 1959-1964 роках, що дало надію на відродження замку.
Відродження 21 століття: грандіозна реставрація замку
На світанку 21 століття мрія про повну реставрацію замку знову відродилася. У 2002 році громадський комітет з реконструкції королівського замку в Познані оголосив конкурс архітектурних проектів. Концепція-переможниця, реалізована у 2016 році, віддала данину ренесансному баченню Анджея Горки. Реконструйований замок, що являє собою височенну споруду з поперечними дахами та аркадною лоджією, тепер є свідченням прагнення Познані зберегти свій історичний спадок.
На завершення можна додати, що королівський замок у Познані – це не просто споруда з цегли і розчину, а живе свідчення духу старої Польщі.