Сучасні пологові будинки оснащені всім необхідним для комфортного перебування майбутніх мам. Всередині них світлі, просторі палати. А лікарі й медичні сестри готові надати кваліфіковану допомогу на кожному етапі пологів. Вся їхня увага приділяється здоров’ю породіль та новонароджених. Однак так було не завжди. Далі на ipoznan.net.
Історія акушерства налічує декілька сотень років, і за цей час людство пережило безліч змін у підходах до пологів. Раніше жінки часто мали народжувати в складних і небезпечних умовах, без належної медичної допомоги.
Перша установа в місті Познань, де приймали пологи
Першою медичною установою в Познані, в якій приймали пологи, називають міську лікарню на вулиці Szkolnej. Її історія почалася у далекому 1854 році. Завдяки тому, що заклад знаходився в центральній частині міста, до нього було зручно добиратися з кожного куточку Познані. З роками ця лікарня збільшувалася, розвивалася та стала однією з головних медичних установ міста.
Лікарню на вулиці Szkolnej побудували у зв’язку з тим, що через пандемії кількість хворих постійно залишалася великою. Але відтоді, як шпиталь перетворився на громадську лікарню для всіх жителів міста, місця у ньому стало замало. І однією з причин цього стало те, що в закладі приймали пологи.
У перші роки роботи міської лікарні пологи приймали в простих умовах, без сучасних медичних технологій та комфортних умов для жінок. Приміщення для пологів були з мінімальними засобами для забезпечення належного медичного догляду. У той час не було сучасних акушерських столів чи спеціалізованих ліжок. Основним засобом полегшення болю був звичайний масаж. Отже, пологи для мешканок Познані були справжнім випробуванням.
Гінекологічно-акушерська клінічна лікарня ім. Геліодора Святцицького Медичного університету ім. Кароля Марцінковського
Першим медичним закладом, лікування та пологи в якому були більш-менш схожими на сучасні, стала Гінекологічно-акушерська лікарня ім. Геліодора Святцицького Медичного університету ім. Кароля Марцінковського. Її було побудовано у 1903 році через те, що міська лікарня на вулиці Szkolnej не могла впоратися з великою кількістю пацієнток. Головний корпус закладу являв собою двоповерхову будівлю, яка знаходилася на розі вулиць Polnej та Jackowskiego.
Чимало зусиль для розвитку цієї установи доклав лікар Альфонс Топорський. Першою чергою він хотів створити в Познані місце, де могли б навчатися майбутні гінекологи та акушери.
Загальна площа медичного закладу та прилеглих будівель становила 20 800 м³. Загалом в закладі нараховувалося 185 кімнат. Серед них були флігелі, каплиці, пологові відділення, гінекологічні відділення, амбулаторії для хворих, гуртожиток на 40 місць для студентів, службові квартири (для лікарів, писарів, допоміжного персоналу), морг, приймальне відділення і т. д.
У 1901 році, якраз у рік завершення будівництва перших корпусів, на базі медичного закладу було відкрито набір на перший курс навчання акушерок. Лікарня тоді мала 67 ліжок, у тому числі пологове відділення на 42 ліжка (12 для вагітних і 30 для акушерів) і гінекологічне відділення на 25 ліжок. А у 1903 році, коли було добудовано весь головний корпус, кількість ліжок зросла до 100. На той момент у закладі працювало 7 лікарів (2 директори, завідувач лікарні, 4 асистенти та один волонтер).
У 1910 році до лікарні було госпіталізовано понад 1 700 пацієнток.
Протягом першого десятиліття роботи Гінекологічно-акушерської клінічної лікарні ім. Геліодора Святцицького Медичного університету ім. Кароля Марцінковського всі медичні працівники закладу не тільки приймали пологи у містянок, а й підвищували свою кваліфікацію, навчаючись на базі закладу.
Історія акушерства в Познані під час Першої світової війни
Період Першої світової війни змусив місто повернутися на декілька десятиліть назад.
Під час Першої світової війни пологові відділення лікарень у Познані, як і вся медична система міста загалом, перейшли під контроль німецького королівства. Через воєнні умови медикаменти, стерильне обладнання та кваліфікований персонал без перебільшення були на вагу золота.
Усі керівні посади в пологових відділеннях обіймали німецькі лікарі. Те ж саме було і з іншими медичними працівниками. Місцеве населення часто зіштовхувалося з труднощами під час отримання допомоги.
Познанська школа для акушерок, заснована ще в 1799 році, функціонувала навіть у воєнний час, а її останній відомий регламент датується 1916 роком. Кандидаток на навчання відбирали на основі суворих критеріїв, і вони були зобов’язані працювати у своїх повітах після закінчення курсу. Робота акушерок регулювалася спеціальними інструкціями. Вони доглядали за вагітними, приймали пологи, надавали післяпологову допомогу. Крім того, вони були зобов’язані звітувати про свою діяльність перед місцевою владою. Значним випробуванням у цей період була нестача лікарів, тому акушерки часто працювали самостійно, а в особливих випадках могли навіть виконувати певні медичні процедури. Також акушерки були повинні повідомляти про інфекційні захворювання та про спроби переривання вагітності.
Джерела: