Юзеф Струсь був шанованою людиною не тільки в Польщі, але і в усій Європі. Він врятував тисячі життів і провів безліч унікальних досліджень пульсу, серця і системи кровообігу, які зробили революцію в сучасній медицині. У вільний час Юзеф займався науковою діяльністю. Зрештою, він досяг слави та поваги, пише ipoznan.net.
Юність, навчання
Юзеф народився в 1510 році в Познані в родині робітника Миколи та Ельжбети, дочки місцевого бургомістра. Свою освіту хлопчик розпочав у муніципальній школі при колегіумі Марії Магдалини в Познані. Продовжив її в Collegium Lubranscianum, заснованому в 1518 році познанським єпископом Яном Любранським. Юзеф виріс і здобув освіту в місті, яке дещо випереджало інші польські міста в прийнятті ренесансних традицій. Саме в Познані він вивчив грецьку, латинь, що згодом відкрило йому дорогу до міжнародної академічної кар’єри.
У 1525 році Струсь відправився до Кракова, де вступив до Краківської академії й вивчав медицину. Варто відзначити, що медичний факультет в університеті відкрився майже одночасно з його приїздом. Провчившись там 4 роки, він здобув ступінь бакалавра. У цей час Юзеф вів жваві дискусії й активно листувався з видатними вченими. У Познані, куди він ненадовго повернувся, познайомився з Крістофом Гегендорфером, німецьким реформатором. Також Юзеф встановив тісні стосунки з впливовою родиною Гурка і коронним секретарем Яном Хоєнським. Останній, знаючи про талант і допитливість уродженця Познані, надав значну фінансову підтримку його поїздці до Падуї в другій половині 1532 року. У місцевому університеті Юзеф досяг вершин медичної науки. Падуанський університет, заснований в 1222 році, вважався кращою медичною школою в Європі. Таким чином, цей заклад освіти пропонував студентам повну свободу і можливості для емпіричних досліджень.
Під час навчання Струсь переклав з грецької трактат Галена, а це означало, що вивчення мови в Познані не пройшло даремно. Проявлені ним працьовитість, допитливість і здібності спонукали керівництво університету надати йому звання проректора. Після успішного складання іспитів, у кінці 1535 року у віці 25 років, Юзеф отримав звання доктора і доцента теоретичної медицини.
Успішний лікар-новатор і викладач
У 1535 році стався прорив у кар’єрі Струся. Отримане звання дозволило йому читати лекції в університеті. Крім того, він вже мав можливість розпочати медичну практику. Вона включала вивчення частоти серцевих скорочень людини й системи кровообігу. Також в цей час Юзеф почав працювати над важливою працею «Sphygmicae artis iam mille ducentos annos perditae et desideratae libri V», яка присвячена частоті серцевих скорочень.
У 1537 році Струсь повернувся до Польщі завдяки Яну Хоєнському, який запропонував йому викладати в Краківській академії. Однак на цій посаді він протримався недовго і поїхав до Познані, де займався лікуванням Анджея Гурки.
Варто зазначити, що Юзефу пощастило, адже на його шляху постійно зустрічалися хороші люди. Вищезгаданий Гурка рекомендував послуги Струся королю Сигізмунду I Старому. Незабаром правитель попросив Юзефа допомогти його хворій дочці Ізабеллі Ягеллонці. На подив усіх, жінка вилікувалася, а Струсь отримав широку популярність і повагу.
Після багаторічних подорожей в 1541 році Юзеф повернувся до Познані. На той час він був багатою людиною. Всі свої доходи лікар вклав у кілька об’єктів нерухомості. Гроші та слава не зіпсували лікаря, адже він залишався чуйним і людяним. У 1542 році в Познані спалахнула епідемія чуми, яка забрала життя 4500 жителів. У цей важкий час Юзеф не відсиджувався у своїх покоях, а допомагав усім хто цього потребував. Він ризикував своїм життям, даючи ліки хворим.
У 1540-х роках відбулися великі зміни в особистому житті лікаря. У 1542 році він одружився з Поліксеною Угнеровною. Пара прожила щасливо в шлюбі 9 років. У 1551 році дружина пішла з життя. Через три роки, оговтавшись від втрати, Юзеф знову одружився з Катажиною Штрох, яка походила з багатої буржуазної родини.
Результати досліджень, що зробили революцію в медицині й не тільки
Іноді труднощі змушують нас шукати вихід, так було і з Юзефом. Після смерті першої дружини він поринув з головою в роботу. У 1555 році світ побачив остаточний результат його майже 12-річної праці. Згадана раніше книга «Sphygmicae artis iam mille ducentos annos perditae et desideratae libri V» була представлена широкій публіці. У ній він представив 5 основних типів серцевого ритму людини. Згідно з його дослідженнями відомо:
- Гнів — викликає прискорене серцебиття.
- Радість — робить серцебиття повільним.
- Страх — провокує прискорене, безладне і нервове серцебиття.
У перший день виходу видання у світ було продано близько 800 примірників, що стало чималим досягненням для XVI століття. Цей підручник став дуже корисним для медичної практики.
Дослідження пульсу було не єдиним досягненням Юзефа. Дивно, але йому приписують використання свого досвіду в детективній роботі. Одного разу він допитував жінку, яка підозрювалася в подружній невірності. Лікар щоразу, вимовляючи ім’я коханого, перевіряв її пульс. Він зазначив, що як тільки жінка чула його ім’я, чистота пульсу змінювалася. Таким чином, поляк використовував методи, відомі з поліграфа, задовго до того, як американський психолог Вільям Марстон винайшов цей прилад. Уродженець Познані також обстежував своїх пацієнтів із сифілісом і міг відрізнити пневмонію від плевриту. Безумовно, він випередив свій час.
Повага до лікаря в рідній Познані призвела до того, що його призначили мером у 1557 році. Він обіймав цю посаду 2 терміни. Після відставки Струсь вступив до двору Сигізмунда II Августа, ставши його особистим лікарем.
Немає ніяких сумнівів, що Юзеф був найвідомішим лікарем в Європі XVI століття. Падуанський університет пишався своїм випускником. Його праці надихали багатьох. У 1568 році в Познані знову почалася епідемія чуми і Юзеф в черговий раз допомагав жителям. Однак цього разу він заразився і помер. Поховали його в гробниці в Познанській колегіальній церкві Святої Марії Магдалини, яка проіснувала до початку XIX століття.