9 Грудня 2022

Познанський винахід, що отримав золоту медаль: історія рятувальної труни

Related

Найкращі спортивні клуби у Познані

Місто Познань надає чудову можливість займатися спортом та засвоїти...

Прокататися містом: найкрасивіші веломаршрути міста Познань

Для тих, хто любить їздити або просто кататися велосипедом,...

Як у Познані почали грати у спортивну гру падель

Познань ніколи не славилася грандіозними успіхами у спорті. Спортивні...

Share

Чим більше ми дізнаємося про місто Познань, тим більше дивуємось. Хто б міг подумати, що п’яте за величиною місто в Польщі виявиться таким цікавим та винахідливим.

Мало того, що місто визнане одним з найекологічніших, економічно розвинених, так ще й населення в ньому, гідне поваги та похвали. Ерудовані люди, які прагнуть розвитку і нових відкриттів не залишають байдужим нікого, хто з ними знайомиться, нехай навіть знайомство не відбувається особисто.

Житель Познані Войцех Квятковський представив світові свій новий винахід: він дуже специфічний і навіть, з одного боку, жахає, адже таке зустрічається рідко, пише ipoznan.net. Чи чули ви колись про рятувальну труну, здатну дати ще один шанс людям?

Не перший, але найкращий винахід

Рятувальна труна вже існувала у світі, коли Войцех представив свою. У 1871 році в Нью-Йорку була винайдена ця труна, але з деякими відмінностями. У труні був лише один клапан, який дозволяв не померти від ядухи, але на поверхні неможливо було дізнатися, що в труні лежить нещасний похований. Це був головний мінус даного винаходу, адже основна мета полягає в тому, щоб людина, помилково похована, змогла якимось чином врятуватися або подати сигнал на поверхню.

У 1892 році Войцех Квятковський представив свою рятувальну труну. Після патентування цієї труни чоловік отримав золоту медаль Паризької академії винахідників, промисловців та експонентів, а також диплом почесного члена. У Парижі навіть готові були співпрацювати із Квятковським.

Насправді ніхто б і подумати не міг, що цей чоловік здатний на дане відкриття, адже його діяльність була абсолютно іншою. Войцех був звичайним мешканцем Познані, нічим не примітний. Він був досить відомим садівником у місті, мав свій квітковий магазин на Алеї Марциновського, а також власний завод на Гурні Вільда. Чоловік вже багато років займався “квітковим бізнесом” і був цілком зацікавлений у своїй діяльності. Саме тому подібного винаходу від нього ніхто не очікував.

Детальніше про рятувальну труну

Чим же відрізнялася рятувальна труна Войцеха Квятковського від інших винаходів такого плану?

Як розповідав Квятковський, він задумав прикріпити до нижньої кришки труни спеціальну трубу. Вона починалася в труні, проходила через землю і на кілька сантиметрів виступала над могилою. Всередині труби садівник розмістив натягнуту пружину, вона підтримувала стрижень з диском. До диска прикріплювали кілька речей: клубок із нитками та пучок пір’я (червоного, жовтого чи іншого кольору – головне, яскравого).

Ідея була така: похований після пробудження, торкнеться клубка ниток або пір’я, тим самим змусить спрацювати пружину. Вона проб’є дно труби на поверхні й в труну автоматично потрапить повітря. З труби вилетить пружина та відлетить приблизно на 60 сантиметрів – це і буде сигналом на поверхні, що похований живий.

Як згадувалося раніше, у Парижі високо оцінили даний винахід. Через деякий час, станом на 1925 рік не було зафіксовано жодного випадку порятунку або використання рятувальної труни на практиці.

Gazeta Jarocińska писала про це в одному зі своїх випусків і навіть описувала протилежний випадок з нещасним кінцем. Людина, що лежала труні, і без того ослаблена, або вибивалася з сил, або задихалася від нестачі повітря. Труна переверталася набік, а її кришка відкривалася.

Відкриття Войцеха Квятковського та його наслідки стали справжньою сенсацією, а те, що люди бачили біля відкритої могили, привело багатьох у шоковий стан.

Виходячи з усього цього, складно зробити остаточні висновки щодо даного винаходу. З одного боку, задум рятувальної труни дуже перспективний, але з іншого боку, якщо не зафіксовано жодного випадку порятунку, цілком можливо, що винахід піддається сумніву.

.,.,.,.