20 Березня 2023

Як у Познані з’явилися круасани Святого Мартіна

Related

Найкращі спортивні клуби у Познані

Місто Познань надає чудову можливість займатися спортом та засвоїти...

Прокататися містом: найкрасивіші веломаршрути міста Познань

Для тих, хто любить їздити або просто кататися велосипедом,...

Як у Познані почали грати у спортивну гру падель

Познань ніколи не славилася грандіозними успіхами у спорті. Спортивні...

Share

Найсолодший символ Познані – круасан Святого Мартіна. Традиція випікати цю дуже смачну випічку зародилася ще в другій половині 19 століття. Ці ласощі є неодмінною частиною (можна навіть сказати, найголовнішою частиною) святкування для Святого Мартіна – 11 листопада, пише ipoznan.net.

Перед цим осіннім святом сотні познанських пекарень та кондитерських всю ніч проводять за виготовленням популярних рогаликів – лише уявіть, який аромат охоплює Познань цієї ночі.

Як і коли з’явилася традиція випікати круасани? Хто вперше випік ці круасани та кого ними пригощали?

Історія появи рогалика

Ця історія бере початок у 4 столітті нашої ери. Святий Мартін був римським легіонером. Якось він приїхав до Познані на білому коні в дуже важливому для нього плащі. За правилами, одна половина плаща належала солдату, а друга – імперії. У місті Мартін зустрів жебрака: він сильно замерз, адже на вулиці було холодно. Солдат віддав жебраку ту частину плаща, що належала йому.

Повернувшись додому, Мартін ліг спати і йому наснився сон. Уві сні до нього з’явився сам Христос, який подякував чоловікові за довершену добру справу стосовно того бідняка.

З того часу цю історію часто розповідали в церквах і просили людей робити такі добрі вчинки якнайчастіше. 11 листопада 1891 року до церкви заглянув познанський кондитер Юзеф Мельцер: він почув цю історію і замислився над тим, як можна допомогти бідним людям. Цього ж дня він випік спеціальні круасани за особливим рецептом. Назвавши рогалики ім’ям Святого Мартіна, кондитер безкоштовно роздавав їх бідним людям, а багатіям доводилося купувати – познанці своєї вигоди ніколи не втрачали.

Згодом ідею Юзефа підхопили інші кондитерські та пекарні. Таким чином ця дія переросла в певну щорічну традицію. Досі у Познані саме 11 листопада проводять велике свято Святого Мартіна: у місті цілий парад у яскравих костюмах, концерти, проводять ярмарки. Та головна прикраса свята – безліч круасанів St. Martin’s. Цього дня познанці з’їдають близько 200 тонн рогаликів.

Що особливого в цих ласощах

Рецепт круасана Святого Мартіна кардинально відрізняється від звичних нам, французьких. Сам круасан важить близько 150-250 г: у ньому міститься понад 1000 калорій.

Секретний рецепт  знають не всі: він охороняється законодавством Європейського Союзу. Мало того, кондитерські або пекарні повинні проходити щорічну сертифікацію на отримання дозволу готувати ласощі. Отримати сертифікат можна лише у місті Познань. Якщо хоча б один інгредієнт буде помилковим у приготуванні під час сертифікації – дозвіл на виготовлення ви не отримаєте.

Круасан випікають у вигляді підкови. До його складу входять такі компоненти: напівфранцузька випічка (з дріжджового тіста та масло чи маргарину), білий мак, ваніль, фініки чи інжир, пломбір, родзинки, мигдаль та інші горіхи, апельсинова цедра.

Сама начинка складається зі спеціальної пасти: до неї додають мак, горіхи та сухофрукти, цукор, маргарин (або масло), фрукти в сиропі або цукати, мигдальна паста, яєчна маса. Деякий час точилася дискусія між кондитерськими та представниками компанії, які видають сертифікати. Річ у тому, що маргарин здешевлював делікатесний круасан, роблячи його менш смачним. Кондитерські хотіли отримати дозвіл замінити маргарин на вершкове масло (бо воно якісніше). У такому разі ціна, і без того недешевого круасана, мала бути вищою. У результаті в наш час зустрічається два варіанти круасана: і з вершковим маслом, і з маргарином.

Сам рогалик досить важкий через велику кількість начинки та товстого шару тіста. Зверху круасан поливають спеціальною глазур’ю і посипають подрібненими горіхами або мигдальними пластівцями.

Попри те, що рогалики заведено їсти саме у святковий день, їх  можна вільно придбати в пекарнях у будь-який день – це придумано здебільшого для туристів.

.,.,.,.